Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №922/72/15 Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №922/7...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 19.05.2016 року у справі №922/72/15
Постанова ВГСУ від 17.09.2015 року у справі №922/72/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 922/72/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.02.16у справі№922/72/15 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Твінс і К"доСєвєродонецької міської ради Луганської областіпровизнання недійсною додаткової угоди

Представники сторін у судове засідання не з'явились, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" у грудні 2014 року заявлений позов до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 27.07.11 до договору оренди землі від 20.10.05 №040541900295. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що оскаржувана додаткова угода була укладена на виконання рішення від 29.03.11 №431, прийнятого двадцятою (черговою) сесією шостого скликання Сєвєродонецької міської ради, яке було визнано протиправним та скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 у справі №2а/1227/380/2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.14 у справі №К/9991/65360/12. При цьому позивач посилався на приписи статей 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.15, ухваленим суддею Ємельяновою О.О., у задоволенні позову відмовлено. Суд керувався приписами статей 203, 215, 236, 257, 267 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Лакіза В.В. - головуючого, Бородіна Л.І., Гетьман Р.А., постановою від 09.06.15, перевірене рішення у справі скасував. Прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215, 236, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.

Здійснивши касаційний перегляд судових актів, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б., постановою від 17.09.15 перевірені рішення та постанову у справі скасував та скерував справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Суд визнав, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовані усі обставини спору, зокрема не ураховано, що рішення Ради було реалізоване шляхом укладання спірної додаткової угоди, відтак вичерпало свою дію. При цьому судами не установлено відповідність умов укладеного правочину нормам законодавства на момент його вчинення. Суд керувався приписами статей 179, 207 Господарського кодексу України, 152 210 Земельного кодексу України, 203 215 216 236 Цивільного кодексу України, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", 20 Закону України "Про оцінку земель", 26, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Здійснивши новий розгляд справи Господарський суд Харківської області рішенням від 17.11.15 ухваленим суддею Сальніковою Г.І., позов задовольнив. Місцевий господарський суд визнав, що рішення Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431 з моменту прийняття не може породжувати правових наслідків, у тому числі у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати. Поряд з цим, урахувавши визнання недійсним у судовому порядку рішення Ради №431, суд установив відсутність у відповідача цивільної дієздатності на укладання спірної додаткової угоди, що за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину. Крім того, суд установив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" заявлено позов до місцевого господарського суду в межах встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України трирічної позовної давності. При цьому суд керувався приписами статей 203, 215, 216, 236, 257, 261, 267, 632 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оцінку земель", статті 13 Закону України "Про оренду землі", статей 14, 288 Податкового кодексу України, статей 26, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гребенбк Н.В. - головуючого, Потапенко В.І., Слободін М.М., постановою від 08.02.16, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Сєвєродонецька міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.16 та рішення місцевого суду від 17.11.15 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник, вважає, що в порушення приписів статті 236 Цивільного кодексу України та частини 3 статі 207 Господарського кодексу України, суди дійшли помилкового висновку про те, що рішення ради не породжує правових наслідків з моменту його прийняття. Крім того, скаржник зазначає, що судами не враховано приписів частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких, суд повинен відмовити у визнанні правочину недійсним, коли ці вимоги ґрунтуються на акті державного чи іншого органу, що не відповідає законодавству. Скаржник вважає, що в порушення приписів статей 256, 261, 267 Цивільного кодексу України суди дійшли помилкового висновку про початок перебігу строку позовної давності з 01.04.14. Також Радою надіслано до суду копію постанови Вищого господарського суду України від 10.03.16 зі справи №922/2469/15.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" отримано відзив на касаційну скаргу у якому Товариство просить рішення та постанову залишити без змін з мотивів викладених у спірних судових актах, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Судами при розгляді спору установлено, що 20.10.05 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твінс і К", як орендарем та Сєвєродонецькою міською радою, як орендодавцем, був укладений договір оренди землі №040541900295, відповідно до пункту 1 якого, орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 23.09.05 №2337 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку - землі комерційного використання - під нежитлове приміщення, яка знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова,13. Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1311 га, у тому числі: під капітальною будівлею - 0,0769 га, під спорудами - 0,0092 га; під проїздами, проходами - 0,0388га; під земельними насадженнями - 0,0062 га. Пунктом 5 договору сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 322 060,26 грн. Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та в розмірі 4 830,90 грн на рік. Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі: 402,58 грн упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Господарськими судами обох інстанцій також установлено, що 26.10.05 договір оренди був зареєстрований у земельному кадастрі за №040541900295 та на підставі акта передачі-прийняття земельної ділянки в натурі від 26.10.05, який підписано сторонами без зауважень, земельна ділянка була передана у користування позивачу у справі. Також апеляційною інстанцією установлено, що 13.07.09 між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору оренди землі, відповідно до якої змінено пункти 5, 9, 11 договору оренди землі, а саме: пункт 5 - нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 394 794,54 грн; пункти 9, 11 - орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 39 479,45 грн на рік, що складає 10 відсотків від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 3 289,95 грн упродовж 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Обома судами установлено і те, що при укладанні договору оренди землі від 20.10.05 №040541900295 та додаткової угоди від 13.07.09 №3 до договору, діяла нормативна оцінка земель, яка затверджена рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19.01.98 №1212 "Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, села Воєводівка, селища Лісова Дача". Саме нормативна оцінка земель, яка затверджена рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19.01.98 №1212, була підставою для встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий №4412900000.06.0044.0022 та розміру орендної плати, які погоджені сторонами у пунктах 5, 9, 11 договору оренди землі та пунктах 1, 2 додаткової угоди №3. Також судами установлено, що 29.03.11 двадцятою (черговою) сесією шостого скликання Сєвєродонецької міської ради прийнято рішення №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка", яким затверджено нову нормативну грошову оцінку зазначених земель у складі текстового та графічних матеріалів, виконану станом на 01.01.08 Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто". При розгляді справи, обома судами установлено і те, що 27.07.11 між сторонами була підписана спірна додаткова угода до договору оренди землі, відповідно до якої, на підставі рішення сесії міської ради від 29.03.11 №431, внесено зміни до пунктів 5, 9, 11 договору, а саме: пункт 5 договору - нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:06:044:0022 становить 984 980,52 грн. Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.11 до 31.12.11 - 59 098,83 грн на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.12 до 31.12.12 - 68 948,64 грн на рік, що складає 7,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.13 до 31.12.13 - 78 798,44 грн на рік, що складає 8,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.14 до 31.12.14 - 88 648,25 грн на рік, що складає 9,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.15 - 98 498,05 грн на рік, що складає 10,00% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.11 до 31.12.11 - 4 924,90 грн, з 01.01.12 до 31.01.12 - 5 745,72 грн, з 01.01.13 до 31.12.13 - 6 566,54 грн, з 01.01.14 до 31.01.14 - 7 387,35 грн, з 01.01.15 - 8 208,17 грн, упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди сторони погодили, що ця угода є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.11. Дана додаткова угода була зареєстрована Управлінням Держкомзему у місті Сєвєродонецьк Луганської області 20.12.11 за №441290004000567. Судами обох попередніх інстанцій установлено і те, що згідно з пунктом 4 рішення сесії міської ради від 29.03.11 за №431 визнано таким, що втратило чинність з 01.07.11, рішення Сєвєродонецької міської ради від 19.01.98 №1212. Поряд з цим, господарськими судами також установлено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 у справі №2а/1227/380/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради задоволено позовні вимоги та визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.11 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка". Наведена постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.14 у справі №К/9991/65360/12. Також судами установлено і те, що до винесення рішення у справі Сєвєродонецька міська рада у відзиві на позов заявила про застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин (а.с. 105-110 т.1). Проте суди визнали, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" заявлено даний позов у межах трирічної позовної давності, оскільки даний строк починає свій перебіг з 01.04.14, тобто від дати винесення ухвали Вищим адміністративним судом України у справі №К/9991/65360/12. Втім, такий висновок господарських судів обох інстанцій, в частині відмови у застосуванні строків позовної давності, визнається помилковим. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України. За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. До позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" про визнання недійсною додаткової угоди зареєстрованої 20.12.11 за №441290004000567 до договору оренди землі від 20.10.05 №040541900295 відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки. Оскільки зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні, то визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 названого Кодексу. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Судами обох інстанцій установлено, що оскаржувана додаткова угода №441290004000567 була зареєстрована 20.12.11. На цей час вже існувало рішення Ради від 29.03.11 №431, оскільки саме на його виконання укладено спірний правочин. Як установлено судами, в подальшому, рішення Ради №431 було скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.12 у справі №2а/1227/380/2012, яка вступила у силу 01.04.14. Адміністративний суд виходив з того, що проект рішення №431 оприлюдненого у місцевих засобах масової інформації для аналізу його регуляторного впливу містив 8 пунктів, а прийняте Радою рішення містить 12 пунктів, що свідчить про порушення Радою процедури його прийняття та введення в дію. Отже, з огляду на те, що спірне Рішення №431 публікувалось, розглядалось, обговорювалось і це було відомо позивачеві, то і та обставина, що прийняте рішення Ради, зокрема, містило більше пунктів ніж його проект, не могла бути невідомою позивачеві на час укладання додаткової угоди. Відтак, перебіг позовної давності слід відраховувати від дати укладання (реєстрації) спірної додаткової угоди. Судами обох інстанцій установлено, що додаткова угода зареєстрована сторонами 20.12.11. Трирічна позовна давність на оскарження стороною даної угоди спливає 21.12.14. З позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.10.05 №040541900295 Товариство з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" звернулось 25.12.14. При цьому справа не містить підтверджень наявності поважних причин пропуску строку позовної давності. Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема, у постановах від 02.09.14 у справі №915/1437/13 і від 20.05.15 у справі №910/1898/14. З огляду на викладене доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. За приписами статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої та постанову апеляційної інстанцій повністю і прийняти нове рішення. Стаття 11110 названого Кодексу визначає, що підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки під час касаційного провадження з'ясовано, що всі обставини справи установлено судами попередніх інстанцій, однак допущено помилку у застосуванні приписів статей 261, 267 Цивільного кодексу, суд приймає нове рішення про відмову у позові. Водночас, за приписами статей 49, 11111 Господарського процесуального кодексу України у разі коли за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення, у постанові відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.16 у справі №922/72/15 і рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.15 скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову у позові.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твінс і К" (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 13/359, код ЄДРПОУ 33503091) на користь Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Леніна, будинок 32, код ЄДРПОУ 26204220) 1653 (тисячу шістсот п'ятдесят три) гривні 60 копійок судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради Луганської області задовольнити.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

Т.Дроботова

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати